ЩАСТЯ
З усіх людей найбільше я щасливий,
будую білий калиновий міст.
Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий.
Великої моєї філософії
такий безглуздий зміст.
Не заплачу стражданню й горю мита,
люблю риск, небезпеку й сум’яття.
Я є рушниця, радістю набита,
якою вистрілю на честь життя.
Я п’ю його до дна, без сумнівів, без журб і бід,
ніщо, що людське, — не є мені чуже,
а що сьогодні я не маю грошей на обід, —
байдуже.

Богдан-Ігор АНТОНИЧ - український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Його поезії перекладено багатьма мовами світу. Народився у 1909 році і прожив лиш 28 років. Поскільки проживав у Західній Україні, то від репресій Радянського Союзу не постраждав - помер у 1937 році через запалення ампедициту та легенів. Однак, його твори не були відомі нам саме через політику СРСР, і тільки зараз ми можемо вільно насолоджуватись його прекрасними роботами. І оцінити його роботи в повній мірі.