Chinese quote

"Have no friends not equal to yourself."

~Chinese quote

"I'd rather die for speaking out,
than to live and be silent."

~Chinese quote

http://www.saraholbrook.com/visit.htm

Poezia

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім`я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Та соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

вишиті писанки embroidered eggs

http://www.livingcrafts.com/blog/needlecraft/across-stitched-eggs

‎"Sometimes the greatest journey is the distance between two people."

~W. Somerset Maugham

McCabe's Guitar Studio

http://www.mccabes.com/condata.html

"Spring"

‎”Spring is sprung,

the grass is riz,

I wonder where all the birdies is?”

~ Sergio Lebid’s Beatnik poem

"Давня весна"

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала,

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

1894 року.

Леся Українка

Winter Whimsy

"Twirling trees go by

crystal branches swaying

waving diamond studded fingertips"

Lucya Kotelewec Lebid

Broken Down ...a poem

"Broken Down"

Broken down to a single quivering cell

an amoeba of despair

an amalgam of solitary cells trying to

survive.

The day

the hour

the minute

the second.

Striving to succeed.

To rebuild the mass of million cells

to replicate and reproduce a

healthy specimen.

The main ingredient missing

the only stoppage in the plan

before the total breakdown of being.

An ocean of tears couldn't wash away the pain.

The sum of all parts

producing nothing

nothing that cannot be repaired.

Lucya Kotelewec Lebid

@19March2011

© 2011, Lucya Kotelewec Lebid, all rights reserved

150th Anniversary of the death of Taras Shevchenko

150 річниця від дня смерті Тараса Шевченка
150th Anniversary of the death of Taras Shevchenko

Фото: Над Україною ніч Сергій Марченко, Київ
Taras Shevchenko monument as seen from the back, looking at Taras Shevchenko University, Kyiv.
Photo: Night over Ukraine Serhiy Marchenko, Kyiv

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині
Однаковісінько мені.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

It is indifferent to me, if I
Live in Ukraine or live there not at all,
Whether or not men let my memory die ;
Here in an alien land, mid snows piled high
It will not matter that such things befall.

In serfdom, among strangers was I reared,
And unlamented wholly by my own
In exile I shall die, in grief uncheered,
And to my nameless grave shall pass alone.
No trace of me, alas, will then remain
To see in all our glorious Ukraine,
In all that land of ours that is not ours.
No father will commend me to his son,
To pray for me to God, source of all powers :
" Pray then, my boy ! For us his course was run.
He died to save Ukraine, whom Fate devours. "

It is indifferent to me, I say,
Whether or not that son for me should pray...
But while I live I cannot bear to see
A wicked people come with crafty threat,
To lull Ukraine yet strip her ruthlessly
And waken her amid the flames they set
Sure, no indifference in me these wrongs beget !